Українці видалили допис про Бандеру. „Це ознака того, що вони дослухалися до нашого голосу”

Українці видалили допис про Бандеру. „Це ознака того, що вони дослухалися до нашого голосу”

Додано: 
Rada Najwyższa Ukrainy
Rada Najwyższa Ukrainy Джерело: Shutterstock / Oleksandr Zaiats
Публікація Верховної Ради України до річниці з дня народження Степана Бандери викликала шквал обурення у Польщі. Через три дні запис зник з мережі. – Українці дослухалися до голосу Польщі, – оцінив заступник глави МЗС Аркадіуш Мулярчик.

До 114-ї річниці від дня народження Степана Бандери Верховна Рада України розмістила у Twitter запис з фотографією головнокомандувача української армії генерала Валерія Залужного під портретом провідника УПА.Під фотографією були цитати з книг, написаних Бандерою, в тому числі про те, що „повна і остаточна перемога українського націоналізму настане тоді, коли Росія перестане існувати”.„Коли між хлібом і свободою нація обирає хліб, вона в кінцевому підсумку втрачає спочатку свободу, а потім хліб. Якщо народ обирає свободу, то він сам буде пекти свій хліб і ніхто у нього цей хліб не забере”,– можна було прочитати на сторінці Верховної Ради України.

Відповідь польського уряду на публікацію українського парламенту

Такий крок української сторони обурив польську владу. Матеуш Моравецький виступив на прес-конференції, наголосивши, що прославляння чи навіть згадування Степана Бандери – це те, до чого польська влада ставиться вкрай критично, і додавши, що порушить це питання перед українським Прем'єр-міністром.

– Поляки та українці по-різному бачать історію. У нас теж є свої герої, які не завжди символізують те саме за кордоном. Наприклад, Роман Дмовський, один із засновників нашої держави, національний герой, у євреїв асоціюється зовсім по-іншому, – сказав в ефірі RMF FM керівник Офісу президента з питань міжнародної політики Якуб Кумох.

Як передав у спеціальній заяві речник МЗС Польщі Лукаш Ясіна, „ставлення до злочинів, скоєних Українською повстанською армією, залишається незмінним”. „Сподіваємося, що зближення між польським та українським народами призведе до кращого розуміння їхньої спільної історії”, – йдеться далі.

„Українці почули наш голос”. Видалено допис, присвячений Бандері

Через три дні Верховна Рада України вилучила запис про вшанування пам'яті Степана Бандери. – Це ознака того, що українці все ж таки дослухалися до нашого голосу. Хочу чітко заявити, що з боку польської держави немає жодної згоди на вшанування пам'яті Степана Бандери, ідеолога українських націоналістів, які вбили десятки тисяч поляків на Волині, – заявив заступник Міністра закордонних справ Аркадіуш Мулярчик.

Степан Бандера – хто він?

Степан Бандера – український політичний діяч, один із радикальних та чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху. Особливо активним Бандера був у міжвоєнний період та під час Другої світової війни, коли і став співзасновником і керівником організації українських націоналістів ОУН.

В Україні та Польщі по-різному оцінюється образ Бандери. Українці сприймають революційний, червоно-чорний, прапор ОУН, як символ боротьби за незалежність своєї країни. Вважаючи, що за цим стоїть Акт відновлення Української Держави у 1941 року. У 2010 році українці посмертно присвоїли йому звання Героя України, у багатьох містах йому встановлено пам'ятники. У Польщі все ж наголошують, що відповідальність за геноцид польського населення на Волині та Східній Малопольщі несе організація ОУН, співзасновником якої є Бандера.

Хоча сам Бандера перебував в німецькій тюрмі під час Волинської різанини, його так і не відмежували від злочинів його прихильників. Також у Польщі часто згадується про терористичну діяльність Бандери під час ІІ Речі Посполитої, співпрацю з Третім Рейхом та політичну відповідальність за погроми євреїв, здійснені ОУН.

Czytaj też:
Вулиця Бандери у Варшаві? Чергова брехня російської пропаганди

Opracowała: Anastazja Oleksijenko
Джерело: Wprost
Powyższy artykuł, którego autorem jest Anastazja Oleksijenko dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowa. Pewne prawa zastrzeżone na rzecz Fundacji Tygodnika Wprost. Utwór powstał w ramach zadania publicznego zleconego przez Prezesa Rady Ministrów. Zezwala się na dowolne wykorzystanie utworu, pod warunkiem zachowania ww. informacji, w tym informacji o stosowanej licencji i o posiadaczach praw.

Pomoc Ukrainie

Projekt www.wprostukraine.eu został sfinansowany w kwocie 4 030 235,31 zł (słownie cztery miliony trzydzieści tysięcy dwieście trzydzieści pięć złotych i trzydzieści jeden groszy), co stanowi 79,74% wartości zadania publicznego, przez Kancelarię Prezesa Rady Ministrów w ramach zadania publicznego „Pomoc ukraińskim dziennikarzom i społeczności ukraińskiej w Polsce – popularyzacja wiedzy i budowanie świadomości społecznej uchodźców z Ukrainy”, realizowanego pod nazwą „ETAP 3 Projektu – Pomoc Ukrainie”. Całkowity koszt zadania publicznego stanowi sumę kwot dotacji i środków, wynosi łącznie 5 054 536,31 zł (słownie: pięć milionów pięćdziesiąt cztery tysiące pięćset trzydzieści sześć złotych i trzydzieści jeden groszy). Dotacja KRPM została udzielona na podstawie ustawy z dnia 24 kwietnia 2003 r. o działalności pożytku publicznego i o wolontariacie.

Ініціатива, яку фінансує Fundacja Tygodnika WPROST в рамках програми: Допомога українським журналістам