Внаслідок успішного контрнаступу української армії на Харківському напрямку було звільнено багато населених пунктів, в тому числі й Ізюм. Бої за місто були безперевними від самого початку війни. На початку квітня місто опинилось під контролем російських окупантів, поки не було звільнене 10 вересня.
„Ізюм, Балаклія та ще понад 300 населених пунктів. Зі зламаними будинками, але незламними людьми. Не забуті Україною. Звільнені Україною. Будуть відбудовані Україною. І назавжди залишаться Україною!” – написав Володимир Зеленський.
Проте радість українського народу та його союзників швидко змінилася на почуття болю та несправедливості. У звільненому Ізюмі знайшли братську могилу в якій за відомою зараз інформацією поховано декілька сотень людей.
„На місці масового поховання в Ізюмі виявлено понад 400 тіл. З ознаками тортур, загиблі внаслідок ракетних обстрілів, діти, військові ЗСУ. Росія залишає по собі тільки смерть і страждання. Вбивці. Кати. Позбавлені всього людського” –прокоментував президент.
На місці масового поховання в Ізюмі захоронені декілька поколінь сімей. Так омбудсмен Дмитро Лубінець показав могилу родини: батько 1988 року народження, дружина – 1991-го, їхня маленька донька – 2016 та їхні батьки. За свідченням місцевих сім'я загинула внаслідок російського авіаудару.
Місто в руїнах
За пів року окупації російськими військовими місто зазнало масштабних руйнувань. Знищено більше 70 відсотків будівель та приватних осель. Військовослужбовці та слідчі органи розслідують та вивчають місця скоєння військових злочинів росіянами. Так було ідентифіковано катівню, облаштовану у підвалі житлового будинку, де з жінок та чоловіків вибивали покази проти української армії.
Реакція Ради Європи
Звірства, що росія принесла на українські землі від 24 лютого яскраво демонструють повне недотримання прав людини та основоположних свобод. Російська армія вчиняє геноцид українського народу, проте до 16 вересня була стороною Європейської конвенції.
Редакція Wprost вже писала про протест, що відбувся у Варшаві у зв'язку з приїздом російських представників на зустріч ОБСЄ. Тоді активісти були обурені присутність російських дипломатів на зустрічі, де обговорювали дотримання прав та свобод людини, коли весь світ спостерігає за масовими вбивствами та тортурами під час російської окупації.
„Від сьогодні Російська Федерація припиняє бути стороною Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка є базовим документом Ради Європи, а це означає, що росіяни не зможуть шукати правди і справедливості, і скаржитись на дії своєї держави, якщо порушення сталися після 16 березня 2022 року. Російські ж громадяни своїм мовчанням самі позбавили себе чи не останнього механізму захисту власних прав від диктатора. 17450 справ проти Російської Федерації все ще чекають на розгляд і, вочевидь, не збираються бути виконані. Якщо світ не примусить Кремль це зробити” – написав уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
