На цьогорічному Варшавському фестивалі було представлено 138 фільмів із 46 країн світу, з них девʼять українських. Покази відбувалися у кінотеатрах Atlantic та MultiKino у трц Złote Tarasy. Українські стрічки „БожеВільні”, „Перехрестя: Наслідки правди” та „Фотофобія” отримали нагороди, як найкращі фільми у своїй номінації.
Українські стрічки-переможці. Про що фільми?
Українська стрічка „Перехрестя: Наслідки правди” режисера Ендрю Дідвея отримала приз глядацьких симпатій у номінації „Документальні фільми”. Фільм розповідає про румунського борця Георге Ігната який займається евакуацією українських дітей під час повномасштабного російського вторгнення за зверненням ООН. Однак у рятувальні дії головного героя втручаються люди з його минулого, а згодом і його минулі помилки.
Стрічкою, яка здобула приз глядацьких симпатій у категорії «Художні фільми», а також спеціальну нагороду журі в номінації „Конкурс 1-2” став дебютний фільм українського режисера Дениса Тарасова „БожеВільні”. Це перший художній фільм, у якому порушується тема так званої „кримінальної психіатрії”, яку в часи СРСР використовував КДБ для того, щоб пригнічувати дії дисидентів. Головний герой фільму – молодий чоловік на ім’я Андрій, який хоче почуватися вільним у своїй країні. Однак через власну волелюбність потрапляє у пекло каральної психіатрії, де дізнається всю правду про дисидентів, закатованих у психлікарнях.
Стрічка „Фотофобія”, копродукція Словакії, Чехії та України, знята режисерами Іваном Остроховським і Павлом Пекарчиком здобула нагороду в номінації „Документальний фільм”. Прем'єра фільму, яка відбулася на Венеційському кінофестивалі, здобула національну номінацію від Словаччини на премію „Оскар” за найкращий міжнародний повнометражний фільм.
„Коли ми приїхали в Україну з гуманітарною допомогою навесні 2022 року і почали жити поруч з біженцями з метро, ми зрозуміли, що очі всього світу будуть прикуті до лінії фронту. Тому ми вирішили знайти щось максимально наближене до "звичайного життя" і зберегти його якнайкраще: віднайти момент справжньої людяності в часи руйнівного жаху”, – розповідають режисери.
Сюжет стрічки розгортається у харківському метро, глядачі знайомляться із 12-річним хлопчиком на ім’я Нікі та його сім’єю. „Для родини Нікі денне світло є синонімом смертельної небезпеки, і хлопчикові заборонено залишати територію станції, він живе в постійному сліпучому світлі неонових ліхтарів. Безцільно блукаючи серед покинутих вагонів і переповнених платформ, Нікі зустрічає Віку, і перед ним відкривається новий світ. Зв'язок між дітьми міцнішає, і вони знову знаходять сміливість відчути сонце на своїх обличчях”, – читаємо на сайті.
Czytaj też:
„Найдовший у світі марафон”. Пробіжи дистанцію та підтримай українських героївCzytaj też:
Україна продає зброю Хамасу? Російські пропагандисти знову взялися за своє
