Анастасія Богдан, „Wprost Ukraina”: Звідки взялася назва твого нового альбому?
Мирон Копчинський: Назва альбому „Пілігрими” – це своєрідне відсилання до назви попереднього проєкту „Пілігрим”. Це було моє рішення, тому що в нас в альбомі будуть дві пісні з попереднього проєкту, просто перероблені. Це Борисфен і „Я тут”. Ми ще додали одну нову пісню „Стіни” і зробили таке художнє оформлення: спочатку та вкінці альбому додали інто й аутро. Взагалі, весь цей альбом являється цілісним музичним витвором. Слухати пісні треба від початку до кінця, по черзі, тому що вони ніби продовжують одна одну. Я хотів зробити так, щоб ці пісні не були окремими музичними творами, а щоб перетікали одна в одну. Зрештою це все про одну історію. Я думаю, що мені вдалося це зробити.
Як довго ви з командою працювали над створення альбому?
На жаль, довго. Ми закінчили попередній проєкт 10 грудня минулого року і майже одразу почали переробляти попередні два треки й писати новий. Нам це зайняло майже сім місяців. Я вважаю, що це довго для 5 треків, не дивлячись на те, що над деякими з них ми працювали паралельно. Це зумовлено обмеженістю моїх ресурсів, тому що я самостійно фінансую цей альбом. Хотілося б звичайно, щоб він вийшов швидше, але вже сталося як сталося. Сподіваюся, що над наступними альбомами робота буде йти справніше.
Чим ти надихався для створення альбому „Пілігрими”?
Я надихався власними переживаннями, пов'язаними з війною в першу чергу, а також депресивними станами, які були викликані початком повномасштабного вторгнення. Навіть деякі мої друзі сміються з мене, що мене не надихають позитивні події, а навпаки – щось сумне. Це спонукає до написання чогось. „Борисфен” – це пісня про війну, яку я писав десь півтора – два роки. Почав її, коли в мене помер батько. В неї я вклав переживання щодо цього, але не зміг дописати. Вже після початку війни те переживання утрати батька доповнилися розумінням того, що зараз через велику кількість смертей в Україні, те саме відчуває велика кількість людей. І це теж спонукало дописати цю пісню.
„Я тут”, взагалі, пісня про втрату близької людини. Про те, як це тебе назавжди змінює, трохи відсторонює від інших людей, які не пережили чогось такого. Головним посиланням цих пісень є те, що все одно треба рухатись далі, не закриватися від всього світу через втрату. Рухатися до своєї цілі й, зрештою, залишити після себе слід у цьому світі. „Стіни” більше про мої особисті переживання, депресію, яка була викликана, на початку не війною, але знову ж таки, цей трек став таким, через війну. Війна це головний мотив альбому.
Які емоції у слухача ти б хотів викликати у слухача своїми піснями?
Маю сказати, що в першу чергу, я не те що хотів би викликати емоціями, а скоріш хотів би ділитися своїми емоціями й переживаннями. І може комусь це зрезонує і хтось відчуває те саме. Може комусь ця музика допоможе пережити важкі моменти у власному житті. По друге, я в принципі завжди намагаюся і роблю музику таким чином, щоб кожен слухач міг знайти свій особистий сенс в тексті чи музиці. Я вважаю, в цьому і є основна функція музики – щоб не сам артист нав'язував враження чи переживання, а сам слухач знаходив потрібні йому інтерпретації. Саме в такому випадку, я вважаю, музика є мистецтвом. Я хочу, щоб слухач сам вирішував, що він хоче віднайти в цій музиці.
Коли ти радиш слухати свої пісні, в якому емоційному стані?
Коли тільки хочеться. Коли треба отримати моральну підтримку від музики, коли трохи зле на душі або навпаки весело. Я вважаю, що музика в будь-який момент зможе якось надихнути та надати життєвих сил, дати щось для роздумів.
Що було для тебе головне у процесі створення альбому?
Досягти якісного саунду. Саме через це ми так довго працювали над альбомом. Щоб це було якісно зведено та не було різних факапів у фінальних треках. Я вважаю, що на даному етапі моєї творчості, ми досягли максимум якості звучання треків. Звичайно, ще є куди рости, але якщо брати під увагу мої ресурси й наші можливості тут у Варшаві, то ми досягли успіху.
Також я дуже хотів попрацювати з живим оркестром і саме тому на останньому нашому треці, у постлюдії, записали живий оркестр. Щодо концептуальної сторони, важливо було об'єднати між собою дуже несхожі треки в одне ціле і розказати історію. Вже зараз, на цей час, коли весь альбом є на стримінг платформах, то це закінчений музичний витвір.
Мені хотілося б, щоб слухачеві сподобалася ця музика. Звичайно, в першу чергу я роблю це для себе, але хочу, щоб ті, хто слухає мою музику, розділили це зі мною, ті відчуття від створеної мною краси музики чи лірики. Якщо це вдасться – я вважатиму, що всі цілі досягнуто.
На стримінгових платформах альбом „Пілігрими”, до складу якого входить п'ять треків, з'явився 21 липня. Більше інформації про діяльність виконавця MY RON можна дізнатися на його сторінці в Instagram.
