Міжнародний день театру – це можливість вшанувати цей вид мистецтва, а також усіх працівників театру: від театральних режисерів, акторів і сценографів до продавців квитків. Свято було засноване у 1961 році на честь відкриття Театру націй у Парижі 27 березня 1957 року.
Театр у Польщі бере свій початок у Середньовіччі, а в 5 столітті почали з'являтися світські вистави. Проте в старопольську добу домінував релігійний театр, хоча в той же час розвивався і оперний театр, а також були засновані численні придворні театри, які фінансувалися магнатами.
Як розповідає Ярослав Цимерман заступник директора з програмних питань Театрального інститут ім. З. Рашевського у Варшаві, прорив польського театру відбувся у 1765 році зі створенням Національного театру у Варшаві – першої публічної професійної польської театральної установи, яка швидко зробила театр важливою частиною польського суспільного життя.
– Вже під час Великого сейму (1788-1792) та повстання Костюшка стало очевидним, що польський театр є важливою частиною суспільних дебатів. Це був також час діяльності Войцеха Богуславського – актора, режисера, театрального діяча, драматурга, історика театру, якого пізніше назвали батьком польського театру. Саме завдяки йому, серед іншого, театр після розпаду Польщі став важливим бастіоном польської культури, літератури, мови та звичаїв і охопив своєю діяльністю практично всю територію колишньої Республіки Польща, – розповідає Ярослав Цимерман.
„Один з найкращих періодів польського театру”
– Перша половина ХХ століття була, безперечно, одним з найкращих періодів в історії польського театру, коли завдяки таким митцям, як Станіслав Виспянський, Леон Шиллер та Юліуш Остерва, вдалося розробити польську модель так званої Великої театральної реформи, пристосувавши великі тексти польських романтиків: Адама Міцкевича, Юліуша Словацького, Зигмунта Красінського та Кіпріана Норвіда, до потреб сцени, – розповідає Ярослав.
Після Другої світової війни всупереч нав'язаній комуністичній системі у польському театрі з'явилися інші видатні митці, такі як Ервін Акер, Казімєж Деймек, Конрад Свінарський, Єжи Яроцький, Єжи Ґжеґожевський, Кристіан Лупа. Видатні польські театральні реформатори та візіонери, такі як Єжи Ґротовський і Тадеуш Кантор, а також драматурги Вітольд Ґомбрович і Славомір Мрожек, також увійшли до підручників з історії театру в усьому світі.
Відомі театри Польщі, які варто відвідати
Як розповідає Ярослав Цимерман однозначно визначити найвідоміший театр Польщі – складно. – Це безумовно національні театри: Національний театр у Варшаві та Національний старий театр у Кракові, вони завжди відіграють важливу роль. Іншими важливими центрами є Вроцлав, Гданськ, Познань, Лодзь, Люблін та Білосток, який є столицею польського лялькового театру, – перелічує Ярослав Цимерман.
Заступник директора Театрального інститут ім. З. Рашевського у Варшаві також згадав про Театр ім. Вершаліна в Супраслі, який має коріння в ляльковому театрі і зараз зосереджується, серед іншого, на постановках великої польської романтичної драматургії.
– Іншим важливим явищем є театр, що виникає зненацька – тут варто згадати лодзинський театр „Chorea”, вроцлавський „ZAR”, люблінський „Provisorium” та „Scena Plastyczna KUL” Лєшека Мондзіка. Музичні театри також дуже популярні – театр Roma і театр Syrena у Варшаві, музичний театр у Гдині, музичний театр у Познані.
Також Ярослав Цимерман звернув уваги на театри, у яких вистави проходять з українськими субтитрами. Одним із таких театрів є Новий театр у Варшаві, а також музичні та оперні театри, які використовують універсальну мову музики.
Як відзначатимуть Міжнародний день театру в Польщі цього року?
– Звичайно, він відзначатиметься в тіні війни в Україні. Тому автором цьогорічного польського послання до Дня театру буде Світлана Олешко, – розповідає Ярослав.
Щорічно 27 березня найвпливовіший театральний діяч або діячка, на думку країн-учасниць Міжнародного Інституту Театру, виголошує промову до дня театру. У 2023 році Польський осередок організації вибрав для цієї місії саме українську режисерку Світлану Олешко, засновницю, директорку та режисерку харківського театру „Арабески”. Світлана стане першою українкою, яка матиме цей привілей.
– Важливою темою буде солідарність з мистецькою спільнотою в Україні, а також з білоруськими митцями, які були змушені покинути свою країну через протести після сфальсифікованих виборів у 2020 році.Багато з них зараз є частиною польського театрального життя, збагачуючи його своїми талантами, досвідом та чутливістю, – розповідає Ярослав Цимерман.
Крім того, театри та їхні організатори готують офіційні урочистості в багатьох містах Польщі, багато театрів підготували спеціальні вистави та знижки на квитки для своїх глядачів.
Важливість культури театру та як її підтримувати?
Як відзначає Ярослав Цимерман, театр дуже сильно резонує з сьогоденням, окрім того, що театр є місцем розваг і поширення культури, він також повинен бути місцем глибоких роздумів про традиції та сучасність, доповнюючи суспільні дебати, уникаючи при цьому ситуативності та надмірної публіцистичності.
– Театр дає можливість розширити інтелектуальні та естетичні горизонти і є важливим елементом розбудови спільнот у місцевих громадах, а також дуже важливий для розвитку дітей – як емоційно, так і як введення у світ цінностей, – ділиться роздумами заступник директора Театрального інститут ім. З. Рашевського у Варшаві.
Ми можемо підтримати польський театр, як і будь-який інший театр у світі, проявляючи інтерес і відвідуючи вистави. Тож не забудьте піти до театру сьогодні, у Міжнародний день театру, і пам'ятайте про культуру та її цінність у сьогоденні.
