Війна спричинила незворотні зміни в нашому житті. Ми зіткнулися з подіями, яких ніхто не очікував, і які досі спричиняють негативні зміни в нашій поведінці, характері, впливають на самопочуття та стосунки з близькими. Український блогер і психолог Настасія Штефуник розповіла редакції „Wprost Ukraine”, як впоратися з цими проблемами.
Катерина Орда: Чи звертаються до вас українські жінки, які знаходяться за кордоном та переживають розлуку з коханою людиною?
Психолог Настасія Штефуник: Зверталися і продовжують звертатися, як жінки за кордоном, так і чоловіки, які залишилися в Україні. Також і ті, хто попри страх все одно залишаються вдома під сиренами та вибухами, головне, що поруч із коханим.
Зазвичай жінки звертаються аби отримати простір, щоб розповісти про свої переживання та відчути підтримку. На початку війни через жахливий стрес, біль, страх за близьких, відчуття, що в іншій країні ти чужий і тобі треба якось це все пережити, я більше з клієнтами працювала над тим, аби стабілізувати їх психологічний стан. Іноді найкраще, що психолог може зробити – це проявити чуйність та розділити біль.
Зараз я помічаю, що з'являються і запити пов’язані зі стосунками, роботою, ресурсами, сексом та сексуальністю. І це мене дуже сильно тішить це ознака того, що у людей з'явився ресурс аби рухатися далі. Але це не означає, що українки забули про війну, ця тема здебільшого завжди тягнеться червоною ниткою майже в кожній зустрічі.
Чи можете ви дати поради, як не втратити близькість у стосунках на відстані коли не вистачає часу і сил на ніжність до партнера?
Ми близькість можемо проявляти різними способами: для когось це секс, для когось це милі повідомлення, хтось відчуває близькість, коли говорить про свої почуття, а хтось коли надсилає смішний мем. І чудово, коли ми знаємо, що для нас означає прояв близькості, а також знаємо, що означає прояв близькості для нашої коханої людини. Ми в цьому моменті можемо проявляти гнучкість та креативність, підтримуючи зв’язок настільки, наскільки у нас вистачає сил та бажання. Сказати або написати: „Я сьогодні дуже втомилася, зараз дуже важкий період”, – це також може бути про близькість, адже ми ділимося тим, що з нами відбувається, проявляємо щирість і довіру за кілометри. А якісний діалог – це база хороших стосунків.
Як краще розуміти одне одного та зберегти стосунки у тяжкий час?
Вчитися бачити не лише свої емоції та потреби, але й іншу людину за цим всім. Про це дуже легко говорити на теорії, практика зазвичай вдається важче. Знаю точно, коли ми ставимо уточнювальні питання (а не просто фантазуємо, що людина нам цим хотіла сказати), говоримо про свої почуття та переживання відкрито, говоримо про себе в донесенні своєї думки – це працює. Але ця навичка, як м'яз, який потрібно тренувати, якщо ви відчуваєте, що він працює погано, варто звернутися за допомогою до психолога.
Як правильно підтримати військового чоловіка коли він знаходиться на передовій?
Запитати його, який варіант підтримки він хоче отримати. Якщо він відповість, що цього не потребує, варто повідомити йому, що ви поруч і в будь-який момент готові його підтримати й почути. Іноді людям важливий сам факт того, що є в кого попросити про допомогу, навіть якщо брати її вони поки не готові. Важливо давати простір аби людина могла проговорити, що з ним відбувається. Це іноді важко, особливо якщо це стосується втрати та скорботи, але такий процес – частина горювання. Головне, ловити бажання „зробити добро”, не всі одразу можуть говорити про свої почуття, спогади й так далі, якщо ми будемо проявляти настирливу наполегливість це може лише зашкодити та відчуватися, як насилля.
Як допомогти собі із тривогою за коханого?
Це нормально відчувати тривогу. Як би ми не тікали від власних почуттів така наша реальність зараз. Але це не означає, що ми не можемо ніяк допомогти собі. Перше, що може допомогти – віра: в силу свого чоловіка, його здібності, Бога, всесвіт, справедливість, краще майбутнє – кожен може обрати те, що може стати опорою. Друге – допомога та простір де ви можете ділитися своїми почуттями. Психолог, друзі, групи підтримки, рідні – це те оточення, яке може давати підтримку. Не бійтеся просити про допомогу, це окей.
Спробуйте записувати свої тривожні думки протягом десяти хвилин, а згодом поділити їх на 2 колонки: те, що я можу контролювати/змінити й те, що є за межами мого контролю. Зазвичай ця техніка гарно працює, але краще орієнтуватися на власні почуття. Дихальні техніки також є хорошою альтернативою.
Що робити у випадку коли розлука змінила ваші стосунки?
Дати собі час для того аби звикнути до цього та налагодити контакт. Можна також спробувати разом робити те, що ви робили раніше: сходити у ваш улюблений заклад, пограти у настільну гру, подивитися разом фільм і т.д.. І не забуваємо про розмови. Процес адаптації до нових стосунків може бути важким та незвичним, але це не означає, що обов'язково буде гірше, може стати й краще.
Як реагувати на ситуації, коли він замикається в собі?
Спробувати проживати його та свої почуття. Як би це дивно не звучало, важливо дозволити людині замикатися у собі та дозволити не обговорювати певні речі, коли вона не має бажання. В таких випадках у нагоді можуть стати наступні фрази:
- „Я поруч, і готова тебе почути, коли ти до цього будеш готовий”
- „Якщо бажаєш, ми можемо просто помовчати або поговорити про щось інше”
- „Я лише можу уявити, як тобі важко зараз, мені дуже шкода”
- „Що я можу зробити для тебе зараз?”
